Катерина Кіндрась, Валентин Лабунський

ТРАМП, ПУТІН І УКРАЇНА

Після тріумфальної перемоги Дональда Трампа на президентських виборах ті, хто називав його “дебілом”, “рагулем” і “придурком”, перекинулися на свого улюбленого коника: мовляв, новообраний президент – це маріонетка Путіна, а тому невдовзі світ буцімто зіткнеться з правом сильного й повним хаосом, в якому першу скрипку гратиме Путін.Вигадка, що Трамп – це маріонетка Кремля, прийшла в голову голови виборчого штабу Гілларі Клінтон Джону Подесті. Саме він уперше запропронував її своїй шефині, якій цей “перл” надзвичайно сподобався. Недаремно, вона щоразу, коли заходило про зовнішні пріоритети Дональда Трампа, незмінно заявляла, що він зовсім не розуміється на зовнішній політиці, а тому танцюватиме під дудку Путіна, який назвав Трампа “яскравим політиком”.Всі ці нісенітниці давно розвінчані, як і те, що Трамп нібито має в Росії бізнесові інтереси. Але прогілларівські журналісти й політологи, які з тріском програли, не хочуть здаватися. Знову й знову з пронафталіненої скрині витягується ними все той же коник: Трамп – маріонетка Путіна.Аби дочекатися моменту, коли ця байка лусне, немов мильна бульбашка, треба було познайомитися з першим спілкуванням Путіна з Трампом. У понеділок, 14 листопада, така нагода представилася.З ініціативи Путіна відбулася його телефонна розмова з новообраним президентом США. І нічого “маріонеткового”, як і слід було очікувчати, в поведінці Трампа помічено не було. Це була звичайна розмова лідерів двох країн. З вивіреними формулюваннями, якими зазвичай послуговуються політики, коли вперше розмовляють один з одним. Під час телефонної розмови Путін і Трамп зійшлися в оцінці стану російсько-американських відносин, назвавши їх "вкрай незадовільними". Вони заявили про необхідність активної спільної праці для їхньої нормалізації."Відзначено, що наступного року виповнюється 210 років з дня встановлення дипломатичних відносин між Росією і США, що має стимулювати повернення до прагматичного, взаємовигідного співробітництва, яке відповідало б інтересам двох країн, стабільності й безпеці в усьому світі", - йдеться в повідомленні кремлівської прес-служби.Під час розмови обговорювалися також питання врегулювання кризи в Сирії. Путін і Трамп наголосили на необхідності об'єднати зусилля в боротьбі з екстремізмом і міжнародним тероризмом."Домовлено продовжити контакти телефоном і в перспективі передбачити особисту зустріч, підготовкою якої займуться представники обох сторін", - заявили в штабі Трампа.Тобто, нічого екстраординарного під час цієї телефонної розмови не сталося. Натомість, туман розвіявся трохи раніше, коли Дональд Трамп дав інтерв’ю телеканалу CNN, спростувавши всі розмови довкола його зовнішньополітичних орієнтирів.“Не варто боятися великих змін. Ми єдина велика держава, яка завжди прагне до демократії й правопорядку. Сирійський конфлікт має розв’язатися найближчим часом, я впевнений, що ми зможемо перемогти “Ісламську державу” разом з Європою й продемонструємо свою єдність всьому світу. Якщо Росія анексувала Крим і веде війну на Донбасі, то про жодне зняття санкцій не може бути й мови. Ми розширимо санкції проти Росії та російських нафтових компаній, посилимо вплив на їхню банківську сферу й ізолюємо їх як Північну Корею”. Це була нокаутуюча відповідь тим, хто й досі продовжує поширювати вигадку Джона Подести про “дружбу” Путіна й Трампа.До цих слів самого Трампа додався коментар російському опозиційному телеканалу “Дождь” колишнього посла США в Росії Майкла Макфола.“Дональд Трамп не визнає анексований в України півострів Крим російським. Тому що занадто багато країн і занадто багато людей у Конґресі й Республіканській партії не підтримують таку ідею. Разом з тим, Трамп не вважає українське питання головним, тому не приділятиме йому особливої уваги. Що ж стосується українського питання в ширшому плані, то я думаю, він не підримуватиме ідеї допомоги корумпованому українському урядові”,- сказав Майкл Макфол.Він також спрогнозував, що президент Росії Владімір Путін і Дональд Трамп співпрацюватимуть, якщо їхні інтереси збігатимуться: "Все-таки в зовнішній політиці це не якесь особисте ставлення: ти - мій друг, я - твій, давайте налагоджувати теплі стосунки. Це не працює в міждержавних відносинах. Путін не друг. Нікому. Путін захищає російський національний інтерес, і я сподіваюся, що Трамп так само робитиме для нас. Це його конституційний обов’язок. Коли це збігатиметься з російським інтересом, буде кооперація, співпраця, коли ні – не буде жодної співпраці", - зазначив колишній американський посол у Москві.На його думку, у Москви й Вашингтона незабаром після обрання Трампа можуть виникнути розбіжності навколо угоди стосовно іранської ядерної програми. "Перша зустріч буде з приводу Ірану. Трамп пообіцяв, що ліквідує цей шестисторонній договір", - нагадав Макфол. Він також не виключив, що Москва може вже в кінці зими 2017 року розчаруватися в новообраному американському президентові. Ще в розпал передвиборчої боротьби дехто з наших читачів закидав нам протрампівську позицію, наголошуючи при цьому: “Як ви можете підтримувати цього негідника Трампа, та він же проти України! Онде навіть Юрій Сергеєв, наш колишній посол при ООН, про це каже. Почитайте в інтернеті!”. Ми знайшли можливість вийти на зв’язок із самим Юрієм Сергеєвим і ось що він нам розповів:“В українських ЗМІ останнім часом з’явилися коментарі щодо моєї оцінки обрання Президентом США Дональда Трампа. Правда є така.Пана Трампа знаю десь з грудня 2007 року. Була можливість з ним неодноразово зустрічатися і в Нью Йорку, і в Палм Біч на Флориді. Від початку у мене склалася про нього думка, як про ділову, цілеспрямовану людину, яка завжди досягає своєї мети. Тому з першого дня висунення його кандидатом у Президенти США допускав велику ймовірність його перемоги, враховуючи його людські якості. Я не приховував цю свою думку в ході своїх публічних зустрічей, включно з тими, що відбулися в Києві в липні 2016 року. В результаті було зламано мій Твіттер і від мого імені було зроблено висловлювання на адресу Трампа, які неприпустимі з точки зору дипломатичної етики до будь-якої людини, не кажучи вже про кандидата в президенти , і які просто відсутні в моєму лексиконі. Цю інформацію я отримав по телефону із США (в цей час я перебував у друзів у Греціі, де не було інтернет-зв’язку). Не дивно, що першими, хто поширив цю інформацію, були російські ЗМІ. Дізнавшись про таку інсинуацію, знайшов місце для зв’язку, спростував надруковане від мого імені і пішов на крайній захід - закрив свій Твіттер (до речі, мені тричі доводилось зі схожих причин закривати фейкові Фейсбуки, які хтось відкривав під моїм ім’ям). Мені цю неприємну історію довелося довести до знайомих, близьких до Дональда Трампа. Впевнений, що висловлювання кандидата по відношенню до України не були системними і над їх коригуванням треба було б працювати. Американський народ зробив свій вибір, і я його поважаю”. Така ось правда, яку не хочуть ані помічати, ані слухати ті, хто не зумів вирахувати, на чиєму боці має бути українська громада в США й Україна.Можливо, їх переконає колишній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані, якого Трамп може висунути на посаду державного секретаря США. “Росія повинна докорінно переглянути свою зовнішню політику, якщо хоче бути членом міжнародної спільноти. Окупація чужих територій, розв’язання збройних конфліктів на чужій землі, бомбардування мирних кварталів в Алеппо – це не ті дії, які дозволять Росії бути союзником і партнером Америки. Ми з цим миритися не збираємося. А важелів, аби поставити Москву на місце, у нас більше, ніж достатньо”,- сказав Руді Джуліані.Отже, висновок з вищенаписаного напрошується один: ніяка Дональд Трамп не маріонетка Москви, як би цього не хотілося тим, хто називав його “дебілом”. Бігати в когось на побігеньках, комусь догоджати – це взагалі не про Трампа. І тим більше, не про Президента Сполучених Штатів Америки Дональда Джона Трампа.

 

 

 



ПОТОЧНИЙ НОМЕР
            @2013 NovaGazeta All Rights Reserved